Anna_D | Дата: Середа, 21.12.2011, 19:55 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 27
Статус: Offline
| Я обіймаю граблів твоїх патичок. Я одягаю на голе тіло Листя натомість будь-якої із сорочок Твоє загоріле - на моє біле.
Осінній вітер хита наші гілки, Куйовдить твоє волосся. Найкраща в світі - наша з тобою спілка, Ти не зважай, що ми голі й босі.
Мружусь від тебе, чи то від сонця, Свіже повітря - на повні легені. Ти натискаєш ОК на телефоні І кажеш: Дякую, мій Гарнітурний Геній.
|
|
| |
oxigen | Дата: Субота, 21.01.2012, 21:52 | Повідомлення # 2 |
редактор
Група: Администраторы
Повідомлень: 30
Статус: Offline
|
|
|
| |
Anna_D | Дата: Субота, 21.01.2012, 23:25 | Повідомлення # 3 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 27
Статус: Offline
| О! Дякую за відео!)
|
|
| |
Татарівна | Дата: Вівторок, 17.07.2012, 13:52 | Повідомлення # 4 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 70
Статус: Offline
| Абсолютно і взагалі не зрозуміла цей вірш..про що мова і що він несе?
Байдуже, якії в картини обводи, Аби малювання майстерне.
|
|
| |