Вівторок, 12.12.2017, 12:30
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Лютий 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829
Архів записів
Міні-чат
50
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Друзів: 0
sevama
Головна » 2012 » Лютий » 10 » Петро Мідянка - лауреат Шевченківської премії 2012
11:10
Петро Мідянка - лауреат Шевченківської премії 2012

Поет Петро Мідянка за збірку віршів "Луйтра в небо" став лауреатом Шевченківської премії 2012 року.

Переглядів: 391 | Додав: iva | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 2
2  
Переможців не судять.
Але – коментують.
Петро Мідянка – блідий епігон, недоладний наслідувач Богдана-Ігора Антонича.
Нічого свого: у віршах Мідянки ані крапелини поезії.
Невмотивоване, нелогічне у його римованій писанині вживання русинських слів,
які він вважає діалектизмами, шокують недосвідченого читача, але – не хвилюють.
Багатолітнє бігання до Лемберка-Львова, перманентне підлизування гузиць галицьким письменникам останнього призову дало свій результат: Герасим’юк –
лавреат, інші галицькі писаки – лавреати:
- На й тобі, сільський жебраку, премію державну, і знай галичких хлолпчів…
Русинський ”діалект” - один із ресурсів збагачення української мови. Так вважають
галичкі хлолпчі.., а, значить, так і має бути… А несе тоте багатство русинської бесіди в українську мову Петро Мідянка… Оце і є політичний підтекст присудження державної премії абсолютно бездарному Мідянкові.
По суті державна премія мала буди вручена єдиному після Потушняка і Томчанія
істинному закарпатському прозаїку Мирославу Дочинцю.
Одначе, який президент у держави, яка сама держава, такі і її лавреати…
- Петро Мідянка – лавреат… - сміються горобці під стріхами…

Свого часу я написав цикл епітафій закарпатським писакам.

Ще доки Мідянку не прибрала була межи ніг
російськомовна жидка, я написав таке:

ХОСНОВАНЫЙ МІДЯНКА
Жив та быв такый поет - Мідянка.
Мав погнилі зубы, пuрвані топанкы…
Ни женився, бо Украйину ”кохав”…
В пеклї чорт го сексуално хосновав.

Іван П Е Т Р О В Ц І Й

1  
Честована чиляде !
Розуміву, ош обы дuстати уд сущуствувучої власти дарабчик човколады,
треба существувучuв власти гузицю лизати.
И Шандорко Гавкош тоты вкрайинські гузіці лиже вдохновенно.
Айбо кыдьбы в його писанинї ся чуствовав хоть бы якыйись интелект,
но, хоть бы цятка ерудициї !..
Ушытка його писанина уд коріня брехлива.
Та што овuн собі гадать, ош чилядь – тупа марга !???
А овuн – циганчук из Попрошкова – глашатай истины ??!..
Каждый из нас чяжко зараблять свuй хлїб.
Айбо стараєме ся ни забывати ош мы – ЛЮДЕ !
Шандорко Гавкош по свойuв циганськuв натурі за тото и ни думать.
Но, та што туйкы уповіш - циганин быв циганином,
є циганином и – ся впстане циганином !

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сайт управляється системою uCozCopyleft Sevama © 2007-2017
Економічна освіта