Програма для конвертування відео. Текст у описі.

різдвяний рингтон

про анголів хранителів

коли мобілка дзвонить по-справжньому

просевамівський рингтон
пасуватиме порядним дівчатам

Отець Назарій Заторський видав другу збірку поезій "Мала симфонія" під псевдо Назар Незнаний, про неї та автора це інтерв'ю для радіопередачі "Воскресіння".

Пам’яті Героїв Крут

Автор: невідомий
Композитор: невідомий

Присвячено Героям Крут
Впав на землю січневий мороз,
Срібним інеєм вкрилися віти.
Нам сімнадцяти ще не було,
Ой як нам ще хотілося жити!
Нам сімнадцяти ще не було,
Ой як нам ще хотілося жити!

Нас тут триста до бою пішло –
Рятувати свою Україну.
Ми залишили неньку, сестру, |
Хтось, можливо, й кохану єдину. |(x2)

Причаїлася тиха жура
Десь у Крутах, в сумнім полустанку.
Світлим полум'ям серце згора, |
Ллється кров, та із самого ранку. |(x2)

Посуньтеся, Рильський. Поети ідуть.
Дерева витають піснями землі,
Фарбується сонце у качку руду,
І сонце вбирають листочки малі.

Тривожні ставки віддзеркалюють день,
І брижиться шкіра при дотиках вітру,
В очах акварелиться відблиск пісень,
І парк наверта в пантеонову віру.

Читаєм листочок, чужий тестамент,
І в спадок приймаєм багатоголосся,
Оголеним глосам став парк-монумент,
Заплівшись руками в Твоєму волоссі.

Приходять люди. І відходять люди.
Із ночі в ніч. Із миті в мить.
Ми ліхтарями встромлені усюди
Спокійно в темряві струмить.

Прийшла? Привіт. Пішла? То йди.
Наздоженеш чи скоро тінь?
По нотах рвійної ходи
Тобі услід світить не лінь.

І знов злітаються хрущі
Лічити гроші й лить вино,
А цілуватись - так в кущі,
А обійматись - так в кіно.

А що нам треба, ліхтарям?
Не за любов і не за гріш
Ми світим поки спить Зоря.
Й розбиті світимо ще більш.

Жовтневий день листок вронив,
Холоне все - річки, земля,
Ерзац-команди воронів
Ідуть зачистити поля.

Що скажеш, вороне нічний,
Яке майбутнє напророчиш?
Я хочу буть як ти - нічий,
У слові й крику непорочний.

Я хочу бачить крізь туман,
Нести крило понад віками,
Позбутись болю та оман,
Схилити крила над вінками.

В холоднім небі летимо,
Холодний степ, холонуть крила.
Спадає лист старих думок.
Холодний я. Холодна мила.