П`ятниця, 17.05.2024, 12:17
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Монолог Сонця - Форум | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Форма входу
Пошук
Міні-чат
50
Друзі сайту
Статистика
sevama
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Форум » ПОЕТИЧНІ СТУДІЇ » ПЕРШІ СПРОБИ на форумі SEVAMA » Монолог Сонця (Крючок Роман)
Монолог Сонця
AsperansoДата: Субота, 28.07.2012, 10:58 | Повідомлення # 1
брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Статус: Offline
Пролітаю крізь сонце
Стрибок у твоє безмежне Я

Пролітаю крізь сонце
Тремчу поміж зірок

Переживаю кисневий голод

Голод на думки
Голод на сміх
Голод на радість

Твій бездушний всесвіт мене цілує
І я помираю, він мене поглинає

Мене покидають сили
Руки переживають землетруси
А з носа тече вишневий сік

Бо
поцілунки всесвіту це чорні діри
Голодну душу (на світло) не жаліють

А душа помирає без світла
Бо світло це душа
А душа це я

По зерняткам забирає мене твій світ
Але тобі все одно
Бо ти мрієш
Бо ти мариш
Бо ти кохаєш

А я помираю...

Додано (28.07.2012, 10:58)
---------------------------------------------
Кити

Одна і та ж крапля не впаде двічі
Місяць пливе океаном
Що ночі інший
Так і ми
не проживемо наше життя ще раз
Не склеїмо те що розбили небесні закони

Але в нас є шанс

Ми можемо стати китами

Так кити не люди

Вони не їздять на авто
Вони не ходять на роботу
Вони не п’ють вино

Так
Вони зовсім не птахи

Так
Над ними не небеса
Над ними вода
Вони не королі небес
Вони глиби води і піску

Так вони великі мов світи
Так вони не повороткі

Та лиш вони можуть любити так як ми
Коли були людьми

 
Форум » ПОЕТИЧНІ СТУДІЇ » ПЕРШІ СПРОБИ на форумі SEVAMA » Монолог Сонця (Крючок Роман)
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:

Сайт управляється системою uCozCopyleft Sevama © 2007-2024
Економічна освіта