|
Комедія. Алкоголіка і смерть
|
|
| Asperanso | Дата: Четвер, 10.05.2012, 00:26 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 15
Статус: Offline
| Сюїта смерті в небі засвистіла
З ніг мене п’яного звалила
Я чув сміх янголів на небесах
Бачив, як малюють демони картини
І що з того що зник у серці страх
Ловець житів пришов до мене замість неї
Підняв мене з землі, на крісло посадив
Із чорного провалля звуком змій до прошипів
Як ти прожив своє життя оповідай мені !
А я поки поп’ю холодний чай
Женцю швидше мене забирай нічого я тобі не розкажу
Дурний балван! Не хоче жити !
Давай я декуди тебе зводжу…
У пекло ? Пекла не боюся.
Я знаю там демони рватимуть мене
Або посадять просто дупою в котел з гарячою смолою
То все пусте, то все казки
Сказала смерть, взяла мене за руку
І повела на край землі
Ти ні чого не коштуєш
В тебе нема душі
Адже не вірив ти ні в Бога, а ні в чорта
Тай в душу теж не вірив ти
Ходи зі мною йди
Минуло трохи часу й ми прийшли
То ми зараз де на краю землі
Ні
Ми у пустелі мертвих душ
А чого їй ймення стеля
Не стеля, а пустеля
Бісова дитина ти ще досі п’яний
Візьми ковтни із фляги у мене в кармані
Справді трохи гірке зате похмелися
Отже ми в пустелі мертвих душ
Пошепотів, плюючись я
Бо та вода була як спирт гірка
Класно буду собі попелом лежати і мовчати
Ідемо у початок попільного шляху
Я тобі дещо покажу
Ми надвечір до країв пустелі підійшли
А там велика м’ясорубка
Котру крутить дядечко з трьома очима
А на спині у нього кам’яна глиба
Десятками років крутить він одне тіло
Поки в попіл не впаде воно
Ну що такого я стерплю
В житі і не таке було
Тепер секунду подивися на попіл цей сказала смерть
Я опусти до долу очі
А попіл став маленькими жучками
котрі летіли до людей що в пеклі
А ті нещадно їх як м'ясо жерли
А як тобі така перспектива
Не дуже мовив я
Тоді може розкажеш, як провів життя
А я подумаю чи дати тобі шанс
Щоб не спопелитися на все потойбічне життя
|
| |
| |
| лелека | Дата: Середа, 16.05.2012, 01:41 | Повідомлення # 2 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Варто писати коротші вірші і не мішати так багато якихось слів і думок. . Нажаль, нічого не розібрала ,що ти хотів сказати.
|
| |
| |
| Оксанка | Дата: Четвер, 17.05.2012, 11:09 | Повідомлення # 3 |
 яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| 
Мрії збуваються ! :)
|
| |
| |
| nevylikovna | Дата: П`ятниця, 18.05.2012, 00:19 | Повідомлення # 4 |
|
брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 11
Статус: Offline
| Quote (Asperanso) Нажаль, нічого не розібрала ,що ти хотів сказати.
Аналогічно. Проте я списую це передусім на каліцтво пунктуації і орфографії...
Посередність. Пересічність. Ординарність.
|
| |
| |
| Татарівна | Дата: Понеділок, 16.07.2012, 17:17 | Повідомлення # 5 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 70
Статус: Offline
| Занадто примітивні рими (там де вони є) як для таких складних (у бажанні) образів:))) Варто або починати з простішого, або працювати більше/ретельніше над технічною стороною.
Зокрема, засвистіла-звалила, небесах-страх, стеля-пустеля і т.д....
Крім того, розмір вашого поетичного намагання говорить більше, ніж ви думаєте
(11) Сюїта смерті в небі засвистіла
(09) З ніг мене п’яного звалила
(10) Я чув сміх янголів на небесах
(12) Бачив, як малюють демони картини
(10) І що з того що зник у серці страх
(13) Ловець житів пришов до мене замість неї
(12) Підняв мене з землі, на крісло посадив
(14) Із чорного провалля звуком змій до прошипів
(14) Як ти прожив своє життя оповідай мені !
(10) А я поки поп’ю холодний чай
(19) Женцю швидше мене забирай нічого я тобі не розкажу
(09) Дурний балван! Не хоче жити !
(10) Давай я декуди тебе зводжу…
(09) У пекло ? Пекла не боюся.
(12) Я знаю там демони рватимуть мене
(19) Або посадять просто дупою в котел з гарячою смолою
(08) То все пусте, то все казки
(11) Сказала смерть, взяла мене за руку
(08) І повела на край землі
(08) Ти ні чого не коштуєш
(06) В тебе нема душі
(13) Адже не вірив ти ні в Бога, а ні в чорта
(08) Тай в душу теж не вірив ти
(06) Ходи зі мною йди
(10) Минуло трохи часу й ми прийшли
(10) То ми зараз де на краю землі
(01) Ні
(08) Ми у пустелі мертвих душ
(08) А чого їй ймення стеля
(07) Не стеля, а пустеля
(12) Бісова дитина ти ще досі п’яний
(13) Візьми ковтни із фляги у мене в кармані
(12) Справді трохи гірке зате похмелися
(09) Отже ми в пустелі мертвих душ
(08) Пошепотів, плюючись я
(10) Бо та вода була як спирт гірка
(16) Класно буду собі попелом лежати і мовчати
(13) Ідемо у початок попільного шляху
(08) Я тобі дещо покажу
(13) Ми надвечір до країв пустелі підійшли
(09) А там велика м’ясорубка
(12) Котру крутить дядечко з трьома очима
(12) А на спині у нього кам’яна глиба
(13) Десятками років крутить він одне тіло
(09) Поки в попіл не впаде воно
(08) Ну що такого я стерплю
(08) В житі і не таке було
(17) Тепер секунду подивися на попіл цей сказала смерть
(09) Я опусти до долу очі
(11) А попіл став маленькими жучками
(11) котрі летіли до людей що в пеклі
(11) А ті нещадно їх як м\'ясо жерли
(10) А як тобі така перспектива
(06) Не дуже мовив я
(12) Тоді може розкажеш, як провів життя
(12) А я подумаю чи дати тобі шанс
(15) Щоб не спопелитися на все потойбічне життя
Байдуже, якії в картини обводи,
Аби малювання майстерне.
|
| |
| |
