| shakhtar3000 | Дата: Вівторок, 10.04.2012, 06:10 | Повідомлення # 1 |
|
брунька
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Статус: Offline
| Надворі морозно та зимно
І січень місяць в гості йде.
Всі поспішають, що не дивно,
Свята вечеря дома жде.
І я виходжу із трамваю,
Крокую швидко навпростець,
А біля тротуару скраю
Сидить жебрак, неначе мрець.
В його очах той біль помітний,
Що розтривожить душу враз,
Колись він також був амбітний,
А зараз? Зараз без образ.
Ти для суспільства не існуєш,
Тебе забули навіть ті,
Кому ти й зараз не забудеш
Подати руку у дворі.
Та більше вже не сподівайся,
А краще взагалі забудь.
В своїм болоті ти купайся,
Не загороджуй іншим путь.
Тебе ніхто не зрозуміє,
Чому життя в тебе таке
І звідки вітер сильний віє,
Що так пронизує тебе...
Збіжать роки, неначе миті,
Ніхто не скаже "прощавай!"
Всі поспішають і надалі
У переповнений трамвай.
(Нью Йорк,2012)
|
| |
| |
