| Оксанка | Дата: П`ятниця, 23.12.2011, 18:53 | Повідомлення # 1 |
 яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| Перш за все,хочу оголосити принародну  подяку : моєму однокурснику-Олександру Бику,
за те,що він мене сюди запросив:ВЕЛИЧЕЗНЕ тобі,Сашок спасибі!!!(скоро диск тобі передам,жди!) 
і адміністратору Оксані Яблонськійза теплий прийом!
Дякую,Оксанко, за наданий простір! я ще тут не дуже добре орієнтуюсь  ,та маю на думці залишитись з вами надовго,отож...
Автобіографічна казочка
"Ни единою буквой не лгу"...
(В.Висоцький)
Жила собі дівчинка...
З*явилась на світ вона в смт Велика Писарівка Сумської обл. , яке нічим особливим не вирізняється(хіба лиш тим,що там народився славний кобзар Єгор Хомич Мовчан;
прекрасною природою та найчистішою в Україні річкою Ворсклою)і перспектив не обіцяє(це я про селище )...Жила собі,росла,слухалась маму і татка...Писала вірші(коли був написаний перший,навіть не згадаю)багато читала , а ще-малювала(дались взнаки величезна батьківська бібліотека,філологічна освіта мами,додаткова педагогічна(крім основної)освіта батька і дід зі спілки художників України)...
До 6-го класу включно вчилась на відмінно,сумирно отримувала свої грамоти,і раділа з того,що мама нею пишається...
А далі -дали про себе знати прояви підліткового максималізму...Певно,школа-болюча тема для багатьох,-але це -було і його не викреслиш...Як глибоко саркастично висловлюються сучасні діти:"А ви вірите в життя після....ШКОЛИ?" :shock: :shock: :shock: Це просто треба пережити,перечекати.
Що там і говорити:діти-вони дуже жорстокі з усіма,хто їм не до вподоби,а надто до тих,у кого щось виходить на порядок краще.Пішли розмови:"Їй ставлять високі оцінки,бо мама -вчителька"(хоча вона працювала зовсім у іншій школі).
Дівчинка була з характером,тому просто показово перестала вчитися,перед тим добряче насмикавши за "волосяний покрів" недоброзичливців. 
у результаті-точні науки були занедбані,та вона,чесно кажучи ,завжди їх недолюблювала.
Ну скажіть,як можна любить такий предмет,якщо його викладає вчитель трудового навчання,просто переписуючи оті значечки,ні бельмеса не розуміючи,і не може тобі дати відповіді на елементарне запитання?...Непохитний мур віри в "сіячів доброго і вічного" танув ,як літній туман...Хоча ,були віддані своїй праці люди-і дитина їх любила-вони відповідали взаємністю-закривали очі на невчасне здавання (або зовсім відсутність) творів на контрольних, запізнення ,що стали стабільними,просто ловіння гав,якщо не цікава тема.Але ж і вона тоді вкладала в кожен новий твір частинку душі,не відмовлялась від участі в жодній олімпіаді,чи конкурсі і впевнено долала конкуренцію.А ще -завжди вітала квітами.
Швидко плинули буремні роки...Твори її осідали в кишенях друзів,у зошитах,які потім забирали собі вчителі,іноді-в "районці".
Нарешті наша романтична юна особа оговталась і згадала,що ,можливо,оцінки в атестаті комусь потрібні.
Споквола взялася за розум і закінчила з гарним атестатом(лише наші знайомі точні науки трохи підкачали 9-8 ).
ВИПУСКНИЙ БАЛ... :cry: :!: :shock: 
Вона ніколи достеменно не знала,чого хоче.Хоча ні...це був саме той момент...вона хотіла пов*язати життя з археологією-батьки були категорично проти.
Наскільки через любов до літератури,рівно настільки ж і через ненависть до математики вступила на філологічний факультет педагогічного ВУЗу...((дідько б його вхопив!)пробачте!)
Там розчарування у праведності справи "сіячів" тільки зросло...
Як можна ходити на пари,якщо цікава лише філософія та ще пару віддалених від реальності предметів???Навчання за вибірковим методом продовжувалось...
Вже на першому курсі зустріла такого ж "не от мира сего"-художника...
ПРОБАЧТЕ,ДОПИШУ ПІЗНІШЕ(якщо вам це цікаво)
ДАЛІ БУДЕ... :)[/color][color=indigo]
Мрії збуваються ! :)
|
| |
| |
