Rudnicki | Дата: Субота, 21.01.2012, 14:58 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 58
Статус: Offline
| Чергова річниця
На фоні Блекмора, Джеггера, й Пола Маккартні Ще й непогано зберігся. У школі життя Стільки років просидів на задній парті, Так і не ставши призером-відмінником… Я Завжди ж бо знав про фініш іще на старті
Власне про що я? фініш - завжди один Решта – лиш рух крізь деталі й декор дешевий До нерухомості – у довжину п’ять аршин І в глибину шість футів – там, де кишені Не передбачені – хоч патріарх ти, хоч сучий син.
Що ж маю в підсумку? Насамперед – ще не труп Обличчя – без шрамів (до дідька така прикраса!) Навіть не сиве волосся. Колись заборонених груп Повне зібрання альбомів. Спогадів маса, Більшість з яких ніколи не вийде в друк
Час не бере в полон – істинний хрест на лобі Та кількість років – дурня, зрештою, як і зморшок То навіть інколи вабить – так, що аж пробі – Напівбогемних хвойд, одержимих пошуком Татка, коханця і няньки в одній особі Кількість жінок і міст, до яких вороття немає Майже нічого не значить – як і вони самі Лише різдвяного снігу, як завжди, чекаю, Осінь – його прелюдія, бік зворотній весни Це як між двох дзеркал – ані кінця, ні краю…
(5-6. 10.2011)
Полонених не брати!
|
|
| |
vidok | Дата: Субота, 21.01.2012, 16:38 | Повідомлення # 2 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Так і буває - твої кумири, якщо вони є, старіють разом з друзями, однолітками, батьками, а ти ніби зупинився у часі їхньої молодості, бо себе оцінюєш не за паспортом і дзеркалом, а за внутрішнім відчуттям... душа ж не старіє.
|
|
| |