Rudnicki | Дата: Субота, 21.01.2012, 14:48 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 58
Статус: Offline
| Норманізм або Варязькі рефлексії
Після Волги, Багдаду, Сицилії і Трапезунду Завести наш драккар у Данапр – то чисте безумство Але конунг нам каже, що вибору не лишилось, Бо у франків – усЕ чисто вимели. Там прокотились Хвилі норвежців і данів, і то було б диво Віднайти монастир, що уникнув їхнього гніву
В цих краях що хатИ, що твердині – з колод соснових. Це, напевне, свідоцтво браку твердої основи, Що її уособлює камінь. І так – в усьому, А не лИше в архітектурі. Не знаю чому, Але я так вважаю, мій конунг, що треба мати Зовсім збочений смак естетичний, щоб їх грабувати
Втім і брати нема тут чОго, мій Боже милий, Окрім меду, воску і хутра. Ну, ще й рабсили. Правда, можна тут влізти в місцеві розборки й чвари Перерізати буйних, решту – зігнати в отару Встановити династію, дати їм звід законів, ЗапліднИти язик їх словами північної мови
Все, скоріш, так і буде. Більш за те: трохи згодом Наші діти і їхні стануть одним народом Вони вІзьмуть наше ім’я. А ще трохи пізніше Хтось із нас надоумить їх князя якнайскоріше Охреститись. Як наслідок – вчитись читати й писати, Завести гігієну, змінити лахміття на шати
Що ж, нести на мечах культуру – я ніби й не проти, Але я відчуваю – ув’язнемо в цьому болоті, І поглине нас у бездонній віків веремії Цей одвічний бардак – чи то пак, перманентна стихія. Нашим хірдманам здавна є звичні шляхи далекі. Та як йти вже з варягів – то в Рим. Чи хоча б – у греки.
(23-25.10.10)
Полонених не брати!
|
|
| |