| Rudnicki | Дата: Субота, 21.01.2012, 14:34 | Повідомлення # 1 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 58
Статус: Offline
| Потрет №0, або Пустопорожній сум
"Добирати слова, котрі вітер все рівно розвіє,
Обривати з дерев перламутрові бризки дощу,
І сміятися, так, без причини, але до плачу,
.............................................................
Порожнеча. Недопалок. Осінь. Андріїв узвіз.
Волоцюга у вицвілій і пошматованій робі
Підбирає слова, що бруківкою котяться вниз…
"Ще навіть п’ється, як дишеться й очі не хворі..."
"Залишайся собі серед свого смішного полону,
Може хтось і про тебе колись щось путяще напише...
.......................................................................
І кричатиму п’яно про щастя, заковане в стронцій...
Надриватиму біль, наче землю розбурканий пагін..."
"Десь у Темряві Для Одного
Сивий бог у біленькім светрі
Намагається винайти світло,
Доки в чашці холоне кава.
Богу випало бути богом,
Бог хотів полювати вепрів,
Чи писати про Біле Ікло,
Чи зіграти у Куросави.
Богу конче потрібні води,
Богу конче потрібна суша,
І щоб обов’язково трави,
І щоб ще щось дрібне і смертне..."
(Н. Клименко)
"Старенький Бог, якому все це - пох...й"
(І. Римарук)
* * *
Доходити до ручки (чи то пак скоріше - до «клави»)
Коли сум розіллється з манірно роздряпаних ран
І чавити із себе сльозу - без перерви на каву
І у позах естетних кидать косяки, мов аркан
І готично-художньо-фігурно так руці ламати
Голосити до Бога, котрому давно все вже «пох» -
Що за светри носити і в кого в мультфільмах зніматись
На дозвіллі, створивши людей, динозаврів і блох
І слова чиїсь давні тулити докупи й навпомацки -
«Ці хрести», «ці зірки», ворожіння долоні і крівцю -
Мов бомжацьку самокрутку, зліплену із недопалків,
Десь підібраних межи каміння на чорній бруківці
І самій в те повірити, ніби й щось справді болить,
І носитись із тим ніби-болем на електровінику,
З муркотінням набитись на жалість, улучивши мить,
А як стане все ясно - дістати усіх і без винятку
І - в дешевий генделик - бухарикам цвікати в очі
(Де поет - ще поет, але жінка - умовно лиш жінка)
Може, хтось і про неї колись щось путяще настрочить
У дипломній чи хоч в курсовій (10 грн сторінка).
(5-6.12.2009)
Полонених не брати!
|
| |
| |
