| Rudnicki | Дата: Субота, 21.01.2012, 13:54 | Повідомлення # 1 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 58
Статус: Offline
| Після кави в жовтневий ранок
так приємно ковтнути густого туману
Просто зробити великий ковток –
взахльоб!
Поки ніхто не бачить
Поки ніхто не чує
Поки взагалі нікого немає.
Ні мене для них, ні їх для мене
Тому я зазвичай виходжу з дому рано
Помилуватись порожнім містом
доки не з’явилося забагато зайвих людей
зайвих машин
Коти, собаки – ті хай
вони не заважають
Осінь! Я твоє породження. Зрештою, чого дивуватись
Ті, хто зачатий узимку серед холодів
не можуть з’явитися на світ в інший час
Плоди дозріли, врожай зібраний, спечений новий хліб
і тут – здрастє, тиць, моя радость
де вас, хлопчику (чи дівчинко) раніше носило?
Може тому й хочеться, чорт забирай, всього, тут і зараз
Лао Цзи попереджав: велике починається з малого
Але ми чомусь вважаємо себе вищими від китайців - а даремно
Як наслідок – намагання знайти винних по всьому світові
у той час коли досить
не виходячи з власної кімнати
просто подивитися в дзеркало
А потім зробити над собою зусилля
і вкотре відбудувати світ
не повторюючи схему попереднього
Після кави в жовтневий ранок...
Поки ніхто не бачить...
Поки ніхто не чує, як час –
найкращий лікар усіх епох і народів
ріже без наркоза...
(жовтень 2009)
Полонених не брати!
|
| |
| |
