Rudnicki | Дата: Субота, 21.01.2012, 13:54 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 58
Статус: Offline
| Після кави в жовтневий ранок так приємно ковтнути густого туману Просто зробити великий ковток – взахльоб!
Поки ніхто не бачить Поки ніхто не чує Поки взагалі нікого немає. Ні мене для них, ні їх для мене
Тому я зазвичай виходжу з дому рано Помилуватись порожнім містом доки не з’явилося забагато зайвих людей зайвих машин Коти, собаки – ті хай вони не заважають
Осінь! Я твоє породження. Зрештою, чого дивуватись Ті, хто зачатий узимку серед холодів не можуть з’явитися на світ в інший час Плоди дозріли, врожай зібраний, спечений новий хліб і тут – здрастє, тиць, моя радость де вас, хлопчику (чи дівчинко) раніше носило?
Може тому й хочеться, чорт забирай, всього, тут і зараз Лао Цзи попереджав: велике починається з малого Але ми чомусь вважаємо себе вищими від китайців - а даремно Як наслідок – намагання знайти винних по всьому світові у той час коли досить не виходячи з власної кімнати просто подивитися в дзеркало
А потім зробити над собою зусилля і вкотре відбудувати світ не повторюючи схему попереднього
Після кави в жовтневий ранок... Поки ніхто не бачить... Поки ніхто не чує, як час – найкращий лікар усіх епох і народів ріже без наркоза...
(жовтень 2009)
Полонених не брати!
|
|
| |