Rudnicki | Дата: Субота, 21.01.2012, 13:50 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 58
Статус: Offline
| Антиглобалістське (читати під "Ален Делон" від "Наутілус Помпіліус")
Вона Че Гевару любила. Та не через його ідеї, Що до України мають такий же стосунок, Як екс-комсомольські оперотрядівці – до Бандери - А просто було більше нікого. А вечорами – сумно.
Та надибала через Яндекс портрет в Інтернеті, Аби заповнити порожнечу (як радить Pink Floyd) - Той самий портрет, із звіздою в береті, З очами відсутніми – наче торчок-наркот
Революціонери – вони такі. Тут нічого не зміниш. Бо „ломать – нє строіть”. Це знали ще Гонта і Залізняк. Ось тому й порожнеча – в очах, у душі і нижче А у жінки душа – ізнизу, як стверджував Роберт Плант
Сорок років тому. І я таки щиро дивуюсь, Що наші блондінкО з FEMENy не закидали його тортами, Не з’їли живцем і кістки не зарили в гумус В перерві між пранням стрінгів у столичних фонтанах
Господарським милом. Так, про що ми? Ага, про це, Тобто – про Че. Якого вона кохала. Він говорив по-іспанськи, одеколон не пив – і вобще Якби жив десь тут, в Ірпіні - напевне би зґвалтувала.
А між тим майже всі її подруги по ПТУ Прилаштувалися - деякі навіть кинули трасу А в неї – робота, общага, цех. Інтернет – за версту, В райцентрі. Глючні компи, п’яний адмін давить масу
За брудним столом, доки підлітки і школярі Дудлять пиво, ріжуться в «Квейк» і зирять порнуху. Там вони і зустрілися власне. Вона і він. Петеушниця і команданте. В моніторі, де лазили мухи
Він з’явився із надрів Яндексу, як Пилип з конопель. Як Сандей Аделаджа з пальми. Ну, якщо уже зовсім точно Як просто Ернесто з „Гранми”. Маразматик Фідель Тоді був ще нівроку і не одутлий мов бочка.
Він любив кататись на танку по центру Гавани, І, заїхавши ніби між іншим на припортовий ринок, Розпитати крізь прорізь в броні, по чому насіння й банани, Прихопити повій-школярок і не заїжджаючи в шинок
Отимєть у вузькому проході між гарматою й боєкомплектом, Замість грошей – брошуру з портретом Хосе Марті Ось тому-то лярви кубинські тікали до Піночета – Так, при ньому клієнт був рідкий – зате акуратно платив.
Все минуло – борня, ідеали, кубинська одвічна стихія, Залишилася база Гуантанамо – як острів свободи на Кубі Та і той із тюрмою. Старець Фідель, найдешевші повії. Ну, ще море, не зовсім загиджене. Ну ще сигари і румба Ну, ще втома. Ну, ще повітря спекотне і сперте І портрет із звіздою в береті, з маячнею в зіницях На транспаранті, де облізлі літери „Patria o muerte!”, І де спреєм дописано ізнизу: „Яка різниця?”... Петеушниця і команданте: яке їхало – таке й здибало. Непотрібність і неприкаяність – близнюки, безпритульні діти. Власне просто красива картинка, котру випадково вирило В Мережі українське дівча – жертва профтехосвіти.
(липень-серпень 2009)
Полонених не брати!
|
|
| |
coolbabka | Дата: Четвер, 27.09.2012, 23:15 | Повідомлення # 2 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 17
Статус: Offline
| щось у цьому є...
|
|
| |
Rudnicki | Дата: П`ятниця, 28.09.2012, 23:31 | Повідомлення # 3 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 58
Статус: Offline
| Та так, колись Жадана начитався-))
Полонених не брати!
|
|
| |