Kolir | Дата: Субота, 10.03.2012, 12:49 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| Жити варто завжди, помирати - завжди запізно. В день, коли навіть Елвіс не виведе світ із коми, я зламаюся перша – радо піддамся втомі. І повішусь на добру згадку на жилах міста.
Пересипані білим тальком – щоб міль не їла – ледь прозорі дитячі спогади: флігель, холод, незнання про хвороби розуму, світу, тіла… Десь лишився їх ранній хміль, їх вар'ятний солод.
Елегійність міських мелодій, важких похміль… місто ранком таке ж пропаще, як я постійно. Нам обом до лиця і осінь, і жовтий біль, поґвалтовані стіни, інформаційні війни…
Я, мабуть, не п’яніла б з листя і духоти, і, мабуть, не гукала темряві: душе, душе… Що ж ти робиш з моїм абсурдом, мій жовтню-друже? Я, напевно, жила б весною, якби не ти.
Якось боляче знову бачити чорне тло щиро літніх і щиро засраних рідних парків: лавка - пляшка - а тут блювали - чиясь цигарка – креативний ленд-арт мого покоління. Сло-
гани сірих біґбордів – їжа для тарганів, що вповзають крізь рот і вуха у мізки, в очі. Не чіпай їх: тоді, як ядерні прийдуть ночі, твій тарган буде тим єдиний, хто уцілів.
Контрацепція міста – псевдо-внутрішнє радіо, ліберали, легкі наркотики, безробіття, і чума (ну куди без неї) хоч раз в століття: і немає пів міста, інші пів міста – раді.
Що за осінь… ну звідки стільки сухого листя на обличчях і скрізь: собаки-будинки-люди- ліхтарі-мертвіквіти-листя-і-листявсюди… просто всюди. в ногах, у роті… Не зійдеш з місця;
не станцюєш на шиї мосту; забудеш суржик; і не знайдеш у міста шлунок. Який там шлунок! – все проходить навиліт…
Місяць на подарунок віддирає з небес зірки і летить в калюжі
та промазує (як ведеться в подібних кінах) потрапляє тобі у руки, шепоче, стій-но, я чарівний, давай загадуй своє бажання. Ти вагаєшся, потім просиш собі
так. драпу. ні. не кохання.
[і остання]
Не ходи смітниками – всі вони кýрви кляті, бо чомусь саме їм троянди найбільше личать. Не дивись їм у пащі, краще заглянь у вічі, бо вони, як і ти, самотні на цьому святі.
|
|
| |
vidok | Дата: Субота, 10.03.2012, 13:10 | Повідомлення # 2 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
|
|
|
| |
Лінутя | Дата: Субота, 10.03.2012, 14:56 | Повідомлення # 3 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 200
Статус: Offline
| мені близьке. Болюче і правдиве.
|
|
| |
krabat | Дата: Неділя, 11.03.2012, 12:17 | Повідомлення # 4 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 497
Статус: Offline
| такі часи настали....чи роки?
|
|
| |
Kolir | Дата: Вівторок, 15.05.2012, 00:10 | Повідомлення # 5 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 20
Статус: Offline
| Лінутя, vidok, дякую за увагу, друзі.
krabat, це юнацький максималістичний погляд. насправді життя прекрасне
|
|
| |