sevama | Дата: Неділя, 09.06.2019, 22:46 | Повідомлення # 1 |
Admin
Група: Администраторы
Повідомлень: 153
Статус: Offline
| А ти не писав… (авторський вірш О.Яблонської і переклад Вячеслава Макутя) Автор Оксана Яблонська А ти не писав… Губила паролі, заплутала доступи-входи, ламала пін-коди, на серце чіпляла замок, блукала усміхнена, боса, нещадна і горда, а ти не писав, ти дощами жовтневими мок. Вона танцювала у срібному сяйві ліхтарні, її огортав солодкавий молочний туман, її відшукати – надії порожні і марні, а дощ моросив – витанцьовував злісний канкан. Вона відродилась, змінила поставу, вимову, вона повернулась в далекий засніжений фьорд, ти пишеш листи, починаючи знову і знову… Звучить саксофон. Завмирає осінній акорд… Оксана Яблонська (с). А ТЫ НЕ ПИСАЛ Теряла пароли, запуталась в доступах-вхОдах, Вскрывала пин-коды, на сердце цепляла замок, Босою бродила, смеясь беспощадно и гордо, – А ты не писал, ты под дождиком августа мок. Она танцевала в серебряном свете прекрасном, Окутал Её сладковатый молочный туман, Её отыскать – те надежды пусты и напрасны, – А дождь не стихает, танцуя зловещий канкан. Она возродилась, сменив своё имя и образ, Она возвратилась в далёкий заснеженный фьорд… Теперь Ты Ей пишешь… Ты очень настойчив и собран… Хрипит саксофон… Умирает осенний аккорд… Перевод Вячеслава Макутя
|
|
| |