marta | Дата: Неділя, 11.12.2011, 04:51 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 185
Статус: Offline
| Бумерангом слова розтинали удрузки шиби. З найніжнішого шовку огортає думками шаль. Непокошені квіти і запах свіжого хліба. Осінь... хмари на захід, захопивши свою печаль.
Снить в ранковім тумані одвічності павутина. Тиша не німота... на долонях відбитки бажань. Перелившись із себе в дощ протікати по згинах Ненакреслених берегів... відмінна піскова грань.
Відпускалось органзою, то й ловити без зойку. Теплим снігом латаття з прозорістю світу у нім. Бірюзою на сонці крило голубої сойки, Повертаучись у небеса бумерангом твоїм.
25 вересня, 2007
велич цієї таємниці у її простоті... бережи своє серце і серце іншого...
|
|
| |