| marta | Дата: Неділя, 11.12.2011, 04:51 | Повідомлення # 1 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 185
Статус: Offline
| Бумерангом слова розтинали удрузки шиби.
З найніжнішого шовку огортає думками шаль.
Непокошені квіти і запах свіжого хліба.
Осінь... хмари на захід, захопивши свою печаль.
Снить в ранковім тумані одвічності павутина.
Тиша не німота... на долонях відбитки бажань.
Перелившись із себе в дощ протікати по згинах
Ненакреслених берегів... відмінна піскова грань.
Відпускалось органзою, то й ловити без зойку.
Теплим снігом латаття з прозорістю світу у нім.
Бірюзою на сонці крило голубої сойки,
Повертаучись у небеса бумерангом твоїм.
25 вересня, 2007
велич цієї таємниці у її простоті...
бережи своє серце і серце іншого...
|
| |
| |
