| marta | Дата: Неділя, 11.12.2011, 04:46 | Повідомлення # 1 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 185
Статус: Offline
| Перестрочена посмішка і можливо
Забувається смак у ній простоти.
А повірити б знов в обережне диво
Не зізнавшись собі, що це просто ти
Опинилась на іншому боці... За гратами
Амплітуда стабільності на нулю.
І душею розтятою вкотре зіграти би
Половина на сході, решта в раю...
Там де в дикого лісу присмак ожини
На галявинах схована впояс трава...
І пірнаєш у синь – в руках порожнина
А ти виткана сміхом і зовсім жива.
Де чекає на збавлення хтось за рогом
І надія звичайна, що саме ти
Озирнувшись раптом повернеш з дороги
Не тобі вготованої самоти...
велич цієї таємниці у її простоті...
бережи своє серце і серце іншого...
|
| |
| |
