marta | Дата: Неділя, 11.12.2011, 04:41 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 185
Статус: Offline
| Музику голосу свого крізь шум впізнати міста Думки мов звуки фарбують душу в кольори. І був би час лише зіграти тихо й чисто. Не скреготом тіней. Хай краще тиша до пори. Нота висока, лагідна, часом не та здається І пауза, раптово обірвалася струна... Не все вдається - рветься, сиплеться чи б’ється... Бо музика жива - щаслива, легка чи сумна... Та тільки б не спіткало, щоб життя наприкинці Найвищим струмом на звук цей повернувшись “Я чую, чую” - відбилась насолода з жахом у руці На вічно. До жаданого смичка не дотягнувишись.
Січень, 2007
велич цієї таємниці у її простоті... бережи своє серце і серце іншого...
|
|
| |