| Степівчанка | Дата: Вівторок, 22.09.2015, 15:56 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Осінній смуток дихає полинно,
Скидає жовте листя в спориші…
Хіба ж я винна, та хіба ж я винна,
Що вересніє стрімко на душі?
Стають надії в’ялими та вірші,
Й не бадьорить пожухлих трав парфум…
А я про тебе думаю ще більше,
Й тужавіє у серці гострий сум.
Пливуть думки строкатими човнами
У глибочінь призахідних заграв…
Як я боюся, щоб ніхто між нами
Принадою осінньою не встав.
|
| |
| |
