| Степівчанка | Дата: Понеділок, 25.02.2013, 17:31 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Та не кажіть, що щастя – в боротьбі,
А сила – у вогні, що палить груди...
Цю істину пізнала на собі
І більш її сповідувать не буду.
Я просто жінка, жінка! Не борець!
І не вбачайте у мені атланта.
Мої вірші – не Господа вінець –
Багато дум і трішечки таланту.
Який гіркий життя мого напій!
І як гнітить подій безповоротність!
Я ніжно - біла витонченість мрій,
Мовчання, смуток, стомлена самотність.
Я не борець – струмочок боязкий,
Що у степу здивовано дзюркоче...
А ще я вітер – теплий і п’янкий,
Котрий цілує найрідніші очі...
|
| |
| |
