Степівчанка | Дата: Вівторок, 04.12.2012, 11:43 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Ой спасибі ж тобі, моє сонце, що грудень зігріло, Що стежки, як весною, підсохли від теплих вітрів. Ще недавно ж бо осінь вечірнім дощем голосила, А без тебе мене листопад не любив і не грів.
Друже мій, не кажи, що не встиг доцвісти й долюбити! Ти ж мені обіцяв дарувати букети зірок! Та зів’яли уже світло - зоряні сплетені квіти, І душа задихнулась від стомлених мрій і думок.
Аж дзюркоче печаль в шарудінні засушених китиць – Ними клени стрункі прикрашають зимові хустки. І це ж треба так з болем осіннього вітру зріднитись, Що сполоханий сум розлітається на пелюстки.
Ну куди ж ви, літа, непідковані і невблаганні? Іще трішки – і я у багаттях багряних згорю... Побуріла вода від опалого листя в фонтані, А ти так й не назвав моїм іменем теплу зорю...
|
|
| |
кот | Дата: Вівторок, 04.12.2012, 23:33 | Повідомлення # 2 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 109
Статус: Offline
| Quote (Степівчанка) дарувати букети зірок!
суперово!взагалі суперово!
|
|
| |
Оксанка | Дата: Середа, 05.12.2012, 16:02 | Повідомлення # 3 |
яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| ніжно як..
Мрії збуваються ! :)
|
|
| |