| Степівчанка | Дата: Неділя, 06.05.2012, 00:30 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Повний місяць, ніби корабель,
У нічнім небеснім океані
Проплива в мереживі зірок,
Білий цвіт висвічує в садках.
Хочеться побігти вище хмар
Доріжками в срібному тумані –
Не пускають молоді бузки,
Пахощі, як солод, на вустах.
Місяць у безмежжі цілу ніч
В пошуках надійного причалу...
Я ж торкаю думкою тебе
І п’янію від нічних бузків...
Скільки у Всевишнього ідей!
Та любов чомусь недосконала,
Бо жорстока завжди до отих
Мрійників і вічних диваків.
Хочеться на місяць – корабель,
Розіпнути руки, як вітрила,
І знайти загублені сліди,
Що мене до тебе приведуть.
Любий, вибач, я ще й досі тут!
Бо така тендітна і безсила.
А жасмини й голубі бузки
Пам’яті старіти не даюють.
|
| |
| |
