| Степівчанка | Дата: Середа, 28.03.2012, 11:00 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Твій погляд зупинився на губах...
О, Боже! Стій! Бо я почервоніла!
„Не треба” й „хочу” б’ються на вагах,
В думках – дурниці, і заклякло тіло.
Колись ти був для мене, як святий.
Тепер не перегріється планета!
Думки кричать з усіх периферій:
Зніми гарячку зі свого портрета!
А ти застиг, приборкуєш вогонь
І день вчорашній, у роках забутий...
В мої долоні із твоїх долонь
Тече тепло із присмаком спокути...
Ледь – ледь бринить малюнок голосів...
Та я не мру, бо вже давно терпляча.
Мені про все твій погляд розповів –
Такий відвертий і такий гарячий...
|
| |
| |
