Степівчанка | Дата: Середа, 28.03.2012, 11:00 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Твій погляд зупинився на губах... О, Боже! Стій! Бо я почервоніла! „Не треба” й „хочу” б’ються на вагах, В думках – дурниці, і заклякло тіло.
Колись ти був для мене, як святий. Тепер не перегріється планета! Думки кричать з усіх периферій: Зніми гарячку зі свого портрета!
А ти застиг, приборкуєш вогонь І день вчорашній, у роках забутий... В мої долоні із твоїх долонь Тече тепло із присмаком спокути...
Ледь – ледь бринить малюнок голосів... Та я не мру, бо вже давно терпляча. Мені про все твій погляд розповів – Такий відвертий і такий гарячий...
|
|
| |