| Степівчанка | Дата: Неділя, 25.03.2012, 10:51 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Придумаю ім’я собі цікаве –
Такий незрозумілий псевдонім...
І білим віршем образно й лукаво
Свої думки тобі переповім.
Скажу усе, про що змовчала рима
І що не пролилося на папір,
Бо ти й не знаєш: в тебе за плечима
Я крила розпинаю – вір-не-вір.
Це ж мій тебе тримає теплий дотик,
Це я зірки тобі впускаю в сни.
Зніматиму нестерпні болі доти,
Поки в любов не виллються вони.
Я дикий ангел, зріднений з тобою,
Я поруч завжди в розбраті юрби...
Я ж ось, отут – у тебе під рукою...
Не бач мене, не знай і не люби...
|
| |
| |
| Bab4ik | Дата: Неділя, 25.03.2012, 11:02 | Повідомлення # 2 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 209
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| лелека | Дата: Неділя, 25.03.2012, 14:24 | Повідомлення # 3 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Цікаве закінчення. А чому ж не бач і не люби? Якщо є кохання у душі то можна і реально! 
|
| |
| |
