Степівчанка | Дата: Субота, 24.03.2012, 17:45 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Найскладніший момент – перестати тобою хворіти! Боже правий! Мій вік опустив перебите плече! Тільки прямо з душі проростають збентежені квіти, І неспокій щоденний веселкою серце пече.
Боже правий! Чому ж так дзюркоче твій стишений голос? Я ж себе не жалію і грубо обрубую: ні! Розгортається світ і ширяє на крилах у космос, У якому цвітуть твої очі – вселенські вогні.
А весна по землі вибива золоті лейтмотиви, Магістралі думок покрутилися в сиві клубки... Розлюбити тебе – нездійсненна моя перспектива... Я хворію тобою, забувши про час і роки ...
|
|
| |
Лінутя | Дата: Неділя, 25.03.2012, 00:07 | Повідомлення # 2 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 200
Статус: Offline
| мені пощастило таке відчувати...шкода, що це можливо, мабуть, всього раз. Хоча в моєму віці казати подібні речі
Повідомлення відредагував Лінутя - Неділя, 25.03.2012, 00:08 |
|
| |