| Степівчанка | Дата: П`ятниця, 23.03.2012, 00:40 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Ти чуєш, вітер кашля до знемоги?
Він синє небо приклада до ран.
Перебинтую березню тривоги,
Поріжу марлю – вранішній туман.
Хай утіка в розгасле поле ранок
І мочить ноги в розблисках калюж...
Угору глянь: з – за голубих фіранок
Стіка на землю сонця теплий душ!
А серед річки – вибухи і струси:
Скресає крига, пінить каламуть!
У небі – гелгіт! Боже! Та це ж гуси
Весну на крилах у мій край несуть!
|
| |
| |
