Степівчанка | Дата: П`ятниця, 23.03.2012, 00:40 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Ти чуєш, вітер кашля до знемоги? Він синє небо приклада до ран. Перебинтую березню тривоги, Поріжу марлю – вранішній туман.
Хай утіка в розгасле поле ранок І мочить ноги в розблисках калюж... Угору глянь: з – за голубих фіранок Стіка на землю сонця теплий душ!
А серед річки – вибухи і струси: Скресає крига, пінить каламуть! У небі – гелгіт! Боже! Та це ж гуси Весну на крилах у мій край несуть!
|
|
| |