Степівчанка | Дата: Неділя, 26.02.2012, 13:18 | Повідомлення # 1 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| А проліски в батьківському обійсті – Поперед хати – синій килимок! Це ж ти колись їх накопав у лісі – Небесних квітів повен козубок.
Мені, мені, білявці світлоокій, У всього класу прямо на очах Поклав на парту голубий неспокій, Який весною ранньою запах.
Замовк весь клас на мить з такого дива: Військовий льотчик, посмішка ясна, І я в ту мить - збентежено - щаслива, На другій парті, зліва, від вікна.
Якби ж то знати, що від щастя близько Ми бігли вдвох по краєчку весни... Я й в дев’ятнадцять ще була дівчиськом, А ти чомусь не йшов у мої сни...
Десятки літ у березневу пору, Як тільки вщухне дощова сльота, Сміється небо в батька серед двору. І синьо – синьо пам’ять зацвіта...
|
|
| |
Антонина | Дата: Неділя, 26.02.2012, 14:43 | Повідомлення # 2 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 33
Статус: Offline
| Приємне враження від Ваших віршів. Хвиля емоцій.
|
|
| |
vidok | Дата: Неділя, 26.02.2012, 16:03 | Повідомлення # 3 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
|
|
|
| |