| Гаррі | Дата: Четвер, 12.01.2012, 22:20 | Повідомлення # 1 |
|
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 28
Статус: Offline
| Підхопить, покрутить – та й кине додолу
Торішню солому січневий норд-ост,
На землю батьків, по-зимовому голу,
Народного щастя останній форпост.
І скирта у неї вгрузає неначе,
Спрокволу - отак, як прабатьківський хлів.
А там верещить поголів’я свиняче,
Та мушу трудитись, бо прадід велів.
І треба ставати щодня до роботи –
Тверезим чи п’яним, веселим чи ні,
Озувши прабабині гумові боти.
Дружина жирує - вона в Тульчині.
Розгойдує вітер черешні та вишні,
Гілки у пакетах якихсь. ПХВ.
Знімаю і спалюю - свіжі й торішні.
Єдине, що бачу - сучасне й нове.
12.01.2012
І вантажник з цегельного заводу чи ДБК може бути поетом.
|
| |
| |
| Оксанка | Дата: Четвер, 12.01.2012, 22:55 | Повідомлення # 2 |
 яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| гарно. реально. життєствердно.
але отут
Quote (Гаррі) Та мушу трудитись
я би змінила на "І мушу", бо ти ж не заперечуєш, а підтримуєш чи пояснюєш.
Мрії збуваються ! :)
|
| |
| |
| vidok | Дата: Четвер, 12.01.2012, 23:59 | Повідомлення # 3 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| 
|
| |
| |
| Bab4ik | Дата: Субота, 14.01.2012, 02:05 | Повідомлення # 4 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 209
Статус: Offline
|
|
| |
| |
