"То життя мене товкло..."
|
|
vidok | Дата: Понеділок, 09.01.2012, 16:09 | Повідомлення # 1 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| *** То життя мене товкло, То я сам знущався з нього: Вчив місити бите скло, Вчив ходити з тінню в ногу... Поки раптом не збагнув, Що на вічнім перехресті, Де нас вибір розчахнув, Ми в ганьбі не знайдем честі. Може, то – найбільша честь, Що життя це доручили Не комусь, колись і десь, А мені, зсукавши жили. Хто б його тоді прожив – Ось таке: з шматочків болю? Я ж їх всі докупи зшив, Назбиралося на долю. 7.07.2001 р.
|
|
| |
Оксанка | Дата: Понеділок, 09.01.2012, 20:47 | Повідомлення # 2 |
яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| цікавий реалістичний вірш із дрібкою оптимізму
Мрії збуваються ! :)
|
|
| |
vidok | Дата: Вівторок, 10.01.2012, 13:23 | Повідомлення # 3 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Страви до смаку ми теж солимо дрібкою солі, бо коли чогось занадто - не завжди добре.
|
|
| |
Гаррі | Дата: Субота, 14.01.2012, 10:54 | Повідомлення # 4 |
редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 28
Статус: Offline
| "Ходити з тінню в ногу" - це, НМСДД (На Мою Скромну Думку Дилетанта) філософська і поетична знахідка. Супер!
І вантажник з цегельного заводу чи ДБК може бути поетом.
|
|
| |
vidok | Дата: Субота, 14.01.2012, 12:16 | Повідомлення # 5 |
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Дякую, Гаррі, приємно, що сподобалось!
|
|
| |