| vidok | Дата: Неділя, 01.04.2012, 12:42 | Повідомлення # 1 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| СІЛЬСЬКА ДОРОГА
Вона такого надивилась,
Що не забути вже повік.
Живий давно згубив би лік,
А їй непам'ять не судилась.
По ній робили перші кроки,
Вели коханих під вінець.
Тут був початок і кінець –
По ній відходили на спокій.
По ній тягнула підлість зраду,
І кров місилася з багном.
Щось сталось вчора, щось давно,
Але тепер усе позаду.
Вона ж старою не здавалась,
Хоч всіх тут знала від зерня,
Коли суціль була дерня,
Яка від ніг все більш збивалась.
І буде знати всіх до дна,
Коли мине останній поступ:
Нога, копито, а чи костур...
Вона залишиться одна
І лиш тоді почне старіти,
Несучи всіх у забуття.
Травою заросте життя,
Щоб геть зогнити чи згоріти.
|
| |
| |
| Ясна | Дата: Вівторок, 03.04.2012, 12:16 | Повідомлення # 2 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 81
Статус: Offline
| мені дуже сподобалося.
|
| |
| |
| Степівчанка | Дата: Четвер, 19.04.2012, 21:19 | Повідомлення # 3 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Дуже сильно. Спонукає до роздумів. Боляче і сумно. Знайома картина. Дякую.
|
| |
| |
| vidok | Дата: Четвер, 19.04.2012, 21:45 | Повідомлення # 4 |
|
квіточка
Група: Модератори
Повідомлень: 316
Статус: Offline
| Ясна, Степівчанка, спасибі за відгук.
|
| |
| |
