| zharzhaylo | Дата: Середа, 08.02.2012, 10:54 | Повідомлення # 1 |
|
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 70
Статус: Offline
| тролейбус на розі рогами натче
павутиння з дротів.
і хоч не павук я, натще
насукаю мости,
якби ви розпустили сукно цих будинків на нитки.
а зволожений біль пожадань (найсолодший мотив),
і недоліки тіл (чи синці, чи посічені коси, чи литки),
що годинами ви розглядаєте в темних шибках, оголившись,
зопершись на стіну,як назвете красою, - то ви ще б
розпустили на нитки й себе, дуже мені допомігши.
протягну я між нами всіма ці плетені мости - і плести
їх до самої смерті хотів би, чи співати про сонце, або
розповісти усім, що любов -
ви самі, і що ви є для себе і щастям.
але ж ні: понад все, понад себе кохаєте війни і кров.
і найліпше кохання для вас - з ворогом вашим затятим;
не розплетені коси і замкнені лона й доми.
а тролейбус у небі рогами наткав павутиння з дротів,
і так само: помешкання ваші шибками, як вранці
у тенета свої, наче мух, будуть сонце ловити за мить.
лже-ложе лже-сонцю сплели - лже-коханці.
(с) 2009
© на безрим'ї і ритм - рима!
підписуйтеся на паблік http://vk.com/karma_militia
http://schaslyvyj.livejournal.com/
http://facebook.com/schaslywyj
|
| |
| |
