| Татарівна | Дата: Вівторок, 27.12.2011, 17:53 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 70
Статус: Offline
| Стара-стара, як сад….
Чи просто дивна.
Бо тіло варте - юне і палке,
Бо в голові моїй живе дитина,
Яка весь час говорить не про те…
Стара-стара, мов піч у хаті в мами,
Ще повна сил, гаряча на дива,
Проте місцями облупилась глина,
І оголились втомлені слова,
Які мабуть, ніхто не знав словами….
Стара-стара, неначе кіт і камінь,
Неначе той потрісканий паркан…
Та ще дієва, власне, дійова,
Немов сумний надщерблений стакан,
Без пенсії…позбавлений….лиш пам'ять
Жива…
Байдуже, якії в картини обводи,
Аби малювання майстерне.
|
| |
| |
