"Ховається вітер у трави..." / Наталія Заболотна

П`ятниця, 03.05.2024, 10:27
Вітаю Вас Гість | RSS

Головна | "Ховається вітер у трави..." / Наталія Заболотна - Форум | Реєстрація | Вхід

Меню сайту

Форма входу

Пошук

Міні-чат

Друзі сайту

Статистика

sevama

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]

Сторінка 1 з 1 1
Модератор форуму: ruta

Форум » ТВОРИ » Наталія Заболотна » "Ховається вітер у трави..." / Наталія Заболотна (вірш)

"Ховається вітер у трави..." / Наталія Заболотна

ruta

Дата: Вівторок, 14.02.2012, 12:44 | Повідомлення # 1

брунька

Група: Модератори

Повідомлень: 9

Статус: Offline

***
Ховається вітер у трави,
спиняються полинові шляхи,
забачивши місто оте
на зеленому пагорбі.
Крізь обвалені стіни
вужі бачать сонце,
тільки зелені долоні дикого винограду
торкаються старезного каміння.
А біля Волоських воріт
сидить на камені,
спершись обличчям на кулаки,
мандрівник,
прозорий, як марево в степу гарячому,
думає «Надто пізно я повернувся.
Ні до чого тепер моя шабля –
чотири віки в кропиві іржавіє.
Ні до чого тепер моя пісня –
німим споришем поросла по безмовних подвір’ях,
і крізь мене росте, бо не можу її розтоптати.
Може, саме моєї шаблі не вистачило?
Може, мою саме пісню хотіли почути?
Хто відповість мені, хто заспокоїть?
Ні вуж, ні кажан нічний,
ані дикий виноград
відповіді не знають.
А що кажуть руїни – не розумію того.
Що шукав я у світі –
знайти міг лише удома.
Та коли повернувся –
вже і згарище поросло травою.
Важка провина моя, як гори, –
ні на трісочку не полегшає.
Жодного слова мені й цвіркунець не скаже.
Навіть дощі проходять повз мене
і вітер не віє.
Навіть зорі крізь мене дивляться
і шляхи полинові мене обминають».