| кот | Дата: Вівторок, 06.11.2012, 12:45 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 109
Статус: Offline
| Мені цікаво: якби я зник – ти би плакала?
Не те, щоби я сумнівався в сльозах жіночих…
Я просто впевнений – ти ж ще дружиш із знаками,
Ану як раптом сльози вони тобі напророчать?
І візерунки долі набухли подвійними смислами –
Що хоче жінка, того й чекаєш від Бога…
Я не в спектаклі, але чомусь стою за кулісами,
Хоч розумію – я надто простий для цього.
Дурні бутафорські пси знесуть декорації,
Суфлер взяв «стопку» - щоби уже без ексцесів…
А я, знаєш, зовсім забув про курс конвертації…
Простіше зникнути. З залу видніше п’єсу.
…Мене б ніхто не шукав з літаків, з собаками
(Хіба що я добряче б десь напартачив)…
Якби я зник… Я упевнений – ти би плакала,
Бо точно б знала – я б твоїх сліз не побачив.
|
| |
| |
| Степівчанка | Дата: Четвер, 20.12.2012, 14:43 | Повідомлення # 2 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Сподобався вірш, Євгене! Стільки яскравих образів і таких незвичних порівнянь. Гарно!
|
| |
| |
| кот | Дата: П`ятниця, 21.12.2012, 23:45 | Повідомлення # 3 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 109
Статус: Offline
| Дякую 
|
| |
| |
