| кот | Дата: Четвер, 10.05.2012, 18:30 | Повідомлення # 1 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 109
Статус: Offline
| А надворі – дощить, як завжди,
А у мене – серце з паперу.
Ти не бійсь, що воно несправжнє,
Як поміхи в нічнім етері.
Сині вірші – кардіограми,
А між ними – кілька інфарктів.
Ще не скінчена мелодрама
На яку «підсіли» мільярди.
Біле серце моє розмочать
Твої сльози в раптовій тиші
Й ти тоді не побачиш точно
Ті слова, що тобі залишив.
|
| |
| |
