Дата: Вівторок, 17.01.2012, 19:23 | Повідомлення # 1
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 11
Статус: Offline
Відчуття дежавю - уявляю Париж. Уявляю з французьким акцентом. По траві без доріг, чи снігами без лиж Я пішов би, здається, моментом. Шлях до мрій в "Мулен Руж", в золоте вар"єте, ("Млин червоний" в перекладі мови). Рухи тіл і вино, аж солодке, густе. Насолоди червоні хороми. Хай пече гіркота, бо прийшла мріям смерть. До Парижа дороги туманні. Бо соха кожний день, кінь замучений геть, Зморшки ріжуть чоло моє ранні. Знову смак дежавю. І цим мріям кінець… Поховав під старі осокори. Це собаче життя! Та нехай йому грець! Не побачу Париж я ніколи... 22.02.10.
тому з оцим