Дата: Четвер, 12.01.2012, 13:10 | Повідомлення # 1
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 54
Статус: Offline
Я себе дарував перехожим великого міста, Розчинявся у них, розганяв надранкові вогні. Я наповнював їх почуттями найвищого змісту, Із гарячим тремтінням повільно розтанув в вині.
Серед ритмів доріг заворожено дихав дахами, Величезних мостів рахував неземні маяки. Так нестримно хотів доторкнутись до міста руками,- Обпікали долоні його електричні зірки.
Сірий килим-асфальт тихо-тихо лягає під ноги, Ніжно-лагідний дощ за моїми лишає сліди. Він покаже мені ще не бачені досі дороги, І в обійми візьме міліонами крапель води.
Дата: Субота, 14.01.2012, 22:04 | Повідомлення # 5
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 68
Статус: Offline
Gribmund, гарна урбаністика, люблю такий розмірений ритм, сама часто ним плаваю, лиш гляньте оце місце: "розтануВ В Вині" - там накладка трьох "в". Може, "розтав у вині"?
Дата: Середа, 18.01.2012, 13:35 | Повідомлення # 7
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 54
Статус: Offline
Quote (Руді)
гарна урбаністика, люблю такий розмірений ритм, сама часто ним плаваю, лиш гляньте оце місце: "розтануВ В Вині" - там накладка трьох "в". Може, "розтав у вині"?
спасибі, самому той збіг приголосних, але Ваш варіант теж не підходить-збивається ритм. Ще шукатиму!
