|
|
|
|
 |
|
Я ВИЙШЛА ІЗ ЛІСУ
| |
| Sametoia | Дата: Четвер, 22.12.2011, 15:07 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 39
Статус: Offline
| Просто ця повітруля відсунула неба завісу,
просочилась, мов крапля, крізь крони крихкі і стволи.
Воскресіння весіннє… Сказала: «Я вийшла із лісу,
аби ви за любов’ю ні в які ліси не пішли!»
Вона вийшла із лісу, немов Афродіта із понту.
Наші хащі старі океанів античних не гірш.
Гей, дворяни сільські, хутірські здичавілі «віконти»,
ви й своїх румаків продали шкуродерам за гріш!
На якому ж коні ось тепер до такої під’їдете,
чим підманете в далі, на чому вночі вкрадете?
Удасте, що й не треба «пригод» ваших нібито їй би то,
що дурня – серенади, й не варто вмирать ради тем?
Та це ж – мавка! Її не приборкаєш легко і просто так!
Та й коли ще проявиться знову до вас наяву?
Не жалкуйте для неї ні серця, ні часу, ні простору.
На цитати порвіть і всю Пісню-Пісень Лісову
(плагіат вам пробачиться: Леся на те й – Українка) –
поліглоти, глагольте в октавах цвітінь і завій.
І складаючи оди на мові Прекрасної Жінки,
не помітите навіть, що знов ячите на своїй,
як свої у своєму, свояцьки, по-свійськи, своєю.
Поспішіть, парубки, за готар перелюбний села –
та до тіла і діла завзяття повчіться у неї,
поки.., розчарувавшись, назад у ліси не пішла.
|
| |
| |
| лелека | Дата: Субота, 31.12.2011, 16:24 | Повідомлення # 2 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Ви в чомусь нагадуєте мені Симоненка, який так скоро покинув цей світ. Він також писав так просто і зрозуміло.
|
| |
| |
| Bab4ik | Дата: Четвер, 05.01.2012, 15:12 | Повідомлення # 3 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 209
Статус: Offline
| на Симоненка анітрішечки не схоже, але хороше 
|
| |
| |
| Оксанка | Дата: Четвер, 26.01.2012, 22:55 | Повідомлення # 4 |
 яблучко
Група: Администраторы
Повідомлень: 1004
Статус: Offline
| гарно. добре витримана межа між захопленням і пафосом. Ярослав Чорногуз би гарно задекламував цей вірш. Щось у його поезії перекликається із вашою.
Мрії збуваються ! :)
|
| |
| |
| Анатель | Дата: Четвер, 26.01.2012, 23:36 | Повідомлення # 5 |
 редактор
Група: Модератори
Повідомлень: 246
Статус: Offline
| гарно... і сумно - все більше і більше Мавок мусять або назад до лісів йти, або брати все в свої руки - не люблять нинішні чоловіки ні напружуватись, ні ризикувати)))))))
Ars longa, vita brevis.
Мяу!!!
|
| |
| |
| лелека | Дата: П`ятниця, 27.01.2012, 02:56 | Повідомлення # 6 |
|
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Ось у цих рядках і виглядає Симоненко!
Удасте, що й не треба «пригод» ваших нібито їй би то,
що дурня – серенади, й не варто вмирать ради тем?
Та це ж – мавка! Її не приборкаєш легко і просто так!
Та й коли ще проявиться знову до вас наяву?
Не жалкуйте для неї ні серця, ні часу, ні простору.
На цитати порвіть і всю Пісню-Пісень Лісову
(плагіат вам пробачиться: Леся на те й – Українка) –
поліглоти, глагольте в октавах цвітінь і завій.
І складаючи оди на мові Прекрасної Жінки,
не помітите навіть, що знов ячите на своїй,
як свої у своєму, свояцьки, по-свійськи, своєю.
Поспішіть, парубки, за готар перелюбний села –
___________________
Мовою Лесі Українки і любов'ю її до своєї землі - говорив і Симоненко. Певно, він був ще замолодий, щоб дорівнятися до Лесі. А от в Олега бачу це майже у кожному його вірші. А ось що каже Олександр на початку свого вірша, якого написав у 1999 році.
Не журись
Моїй рідній матінці-
українській мові,
чистій, світлій, лагідній,
пісенній казковій
нема пристановища
у рідному краї.
Де їй прихилитися?
Де жити? Хто знає?
Олександр Симоненко був ще майже дитиною, коли написав ці слова.
Дякую Вам , Олеже, за чудові поезії.
|
| |
| |
|
|
