Sametoia | Дата: Середа, 23.05.2012, 15:02 | Повідомлення # 1 |
брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 39
Статус: Offline
| Зачинається день, і все чується, чується крик нам. Набігає сльоза, і тривожно душа завмира: то лелеки летять на печальну, обпалену Прип’ять, у деснянську югу, у розкрилля старого Дніпра. І вдесяте, і всоте ми слухаєм вись, як уперше. Чуєм космосу гук, і співа нам пробуджена мить, що настала пора сподівання, жадання і звершень, і доба воскресіння, і час умирати і жить. Знов, як діти й Боги, відчуваєм і передчуваєм все, що пряне у вись, і усе, що у далі гряде. Білим сяйвом осядуть на згарища стомлені зграї, де так просто і чисто над безкраєм сонце зійде. Там черешня простягне заквітчані віти над світом, стане золотом кров на калинових древніх мостах, мамин шепіт затвердне, щоб синові стать Заповітом, батьків погляд затвердне, щоб синові зіркою стать. Стоїмо на вітрах, і нічого нам більше не треба – тільки б хата прозріла, й вагітніла сном сіножать: мов цілує між очі сполохане крилами небо – то лелеки летять, то лелеки додому летять...
|
|
| |
лелека | Дата: П`ятниця, 25.05.2012, 16:00 | Повідомлення # 2 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| Душевно, гарно ! Завжди захоплена вашою поезією, Олеже. Кожне слово западає глибоко в душу. Дякую за такі чудові вірші.
|
|
| |
Степівчанка | Дата: П`ятниця, 01.06.2012, 23:18 | Повідомлення # 3 |
пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 169
Статус: Offline
| Олегу! Фантастично гарно і так щемко! таке розмаїття образів! Така чиста і мудра думка! Я вражена. Дякую.
|
|
| |