| Sametoia | Дата: Субота, 03.03.2012, 13:35 | Повідомлення # 1 |
 брунька
Група: Модератори
Повідомлень: 39
Статус: Offline
| За Апсан-кайги, XVст.
(з казахської)
Що вважаєш нещастям ти -
степ, в якому отар не пасти,
чи несказане добре слово,
чи війну, чи невдатні лови?
Вже й турботу про бідних часто
визначають у нас "нещастям"...
І відсутність рідні, і множинність рідні -
привід щастю сказати і "не", і "ні"...
А насправді, нещастя - відсутність житла,
і хліба, що од спеки згоріли до тла,
і озера, де птаство уже не живе,
і мюриди, що ганять старе і нове,
і краса, яка дивиться в люстро криве,
і смертельний чужинський мороз в "вирах",
і поезія міцно замкнута у "розмірах",
і вожді, що не знають - куди нас ведуть,
котрі стали на путь, та забули суть.
Чи ж свободи підняти уже не час стяг?!
Страх, народе, - найбільше твоє нещастя.
2012 р.
|
| |
| |
| лелека | Дата: Понеділок, 12.03.2012, 00:24 | Повідомлення # 2 |
 пуп'янок
Група: Модератори
Повідомлень: 123
Статус: Offline
| і смертельний чужинський мороз в "вирах",
і поезія міцно замкнута у "розмірах",
і вожді, що не знають - куди нас ведуть,
котрі стали на путь, та забули суть.
От тут то собака зарита! 
Гарно сказано!
|
| |
| |
